- знавісніти
- -і́ю, -і́єш, док., розм.1) Втратити розум, почуття міри в чому-небудь; озвіріти.2) Дуже набриднути, остогиднути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знавісніти
Смотреть что такое "знавісніти" в других словарях:
знавісніло — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
знавісніти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
знавісніло — розм. Присл. до знавіснілий 2) … Український тлумачний словник
знавіснілий — 1 дієприкметник від: знавісніти знавіснілий 2 прикметник який утратив розум, почуття міри; озвірілий; остогидлий розм … Орфографічний словник української мови
знавіснілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до знавісніти. 2) у знач. прикм. Який знавіснів, утратив розум, почуття міри в чому небудь; озвірілий. || Розбурханий, шалений (про стихійні сили і т. ін.). 3) у знач. прикм. Який дуже набрид, остогид … Український тлумачний словник
знавіснілість — лості, ж. Властивість і стан за знач. знавіснілий … Український тлумачний словник
хæзнавæрæн — з.б.п … Орфографический словарь осетинского языка
знавать — знав ать, наст. вр. не употр … Русский орфографический словарь
знаваться — знав аться, наст. вр. не употр … Русский орфографический словарь
замовляти — мовлям, ляш, Пр. Вимовляти магічні слова, що ніби мають магічну лікувальну силу; лікують хвороби, припиняють біль, загоюють рани. Ставишан знав не лем складати поламаны рукы або ногы, але й знав замовляти стиржін … Словник лемківскої говірки
